07.21.08
ІСТОРІЯ РІДНОГО МІСТА. ОПИС У СВІТЛИНАХ. ЧАСТИНА 14.

ДЯКУЮ, ЩО ДИВИТЕСЬ!
1.У_центрі_старого зображення - найдавніший і найпишніший кафедральний костел Луцька. Показаний він на найстарішій панорамі нашого міста - іконі Святого Ігнатія першої половини 1700х років. Тут лише фрагмент ікони. Цей костел Святої Трійці був фундований Вітовтом напочатку 1400х і одразу ж став кафедральним. Храм мав багато маєтків поза містом, володів будинками в місті, діставав привілеї та грамоти королів Сигізмундів І та ІІ. У 1545 році на місці костелу постає новий, розписаний фресками, з чотирма баштами, годинником, дзвонами та органом. Документи кажуть, що він був окрасою міста. Підтримуваний багатими міщанами, панами, князями, храм розростається прикостельними будинками, серед яких - Троїцька латинська школа - перший спеціалізований навчальний заклад Луцька, де навчався Іван Вишенський. Храм служив не тільки духовній меті, а й навчальній, благодійній, політичній, оборонній. Активне життя навколо костелу без змін продовжується до 1724 року, коли його спіткала велика пожежа. Після відбудови архітектура Ренесансу змінюється на бароко, що добре видно на старій іконі. Але під час пожежі 1781 року відбудова стала неможливою, руїни костелу розбирають, кафедру переносять до Петропавлівського костелу, відремонтовують тільки старі будинки: палац єпископа, шпиталь, школу, канцелярію, а подвір’я до нашого часу залишається пустим. На базі Троїцької школи починають створювати Академію наук. До Луцька запросили професорів, збудували для них окремий будинок та нові навчальні корпуси. Однак із входженням Волині до складу Російської імперії у 1795 році на Академію наклали велику кучу і розпустили… Костельні приміщення, сформовані буквою П (позначені стрілочкою), зайняли шаритки у 1829 році під свій монастир. Шаритки (сестри милосердя)- католицький орден для догляду за хвориим і пораненими. Проіснував у Лу близько 50 років і також був ліквідований. Тепер тут пам’ятка архітектури XIV століття, у дворі якої знаходився Троїцький костел.

2.Ще_одна_панорама Старого міста 1920х років від красненської дороги, яка відкриває нам цікавий факт! Детальна перевірка узгодженостей старої та нової фотографій, прогулянка зображуваним місцем, пошук інформації в мережі, перевірка старих карт і - все, залишається одне: Стир змінив русло!!! З якого б це дива річка, що завжди текла єдиним шляхом (я маю на увазі основну гілку Стиря, бо такі відгалуження як Глушець і Жидовинка уже й зникли з обличчя нашого міста), має змінити своє русло? Відповідь не остаточна, але вона така: в радянський період один із главарів луцької гілки компартії видав резолюцію про викопання озера біля Стира. Так утворилося це велике розширення річки, яке добре спостерігається із моста на Ковельській, якщо дивитися на Гнідаву. “Озеро” зробили, русло перенаправили, стара частина його, що омивала північний захід Старого міста, зникла навіки… Якщо туди піти, то можна добре переконатися, що там раніше текла вода: досить вологе болото, відповідна рослинність, пониження на місці старого русла. Отак-от. Крім того, в радянський період збудували “общежитіє”, яке загородило собою чудовий вигляд на замок та братську церкву, словом, панорама збіднішала. Більше інформації про акцію з руслом див. нижче у темі “Сенсація! Руйнація Старого міста!”.

3.Серед_усієї історичної літератури я не знайшов жодної згадки про міст Бена, а саме так його подеколи називають, який тут зображено. Вулиця Шевченка постала на місці старого Володимирського шляху із XVI ст. із Черчицькою переправою. Її частина, що пролягає на Красному, з ХІХ ст. звалася Зеленою і містила в собі повітову скарбницю, де зараз училище культури і мистецтв. В околі вулиці у 1916 році було відкрито першу українську школу ім. Шевченка. Та частина вулиці, яка йде середмістям, утворилася на місці водопійної дороги до річки для коней і проходила між старими єврейським та караїмським цвинтарями. На зламі ХІХ та ХХ століть вулицю впорялковують та замощують, позаяк вона відіграє важливу роль - веде до перших артезіанських колодязів в Лу і до міського пляжу в районі мосту. А сам міст було збудовано в середині ХІХ століття на місті переправи, тобто місця, де перевізники на човнах возили людей на той берег. В часи УНР цю вулицю і Зелену на Красному було об’єднано в Шевченка, назву, що досі збереглася за цією вулицею. Отже, хто знає більше про міст Бена і його назву - розказуйте!

4.На_початку_ХХ_століття село Дворець, яке знаходилося на місці сучасного Київського майдану, приєднали до Луцька і старий поштовий шлях, що від розвилки ішов на Дубно, увійшов до реєстру міських вулиць. Згодом у тридцятих тут збудували сиротинець, де тепер школа-інтернат. Він тут зображений. У післявоєнний час вулиця розширювалася далі на схід, край неї збудували два заводи і житлові будинки. Тепер це Дубнівська.

5.Проспект_”Ренесансу”. Як міська вулиця виник у 50-х на східній межі міста. Наприкінці 60-х починає інтенсивно забудовуватися багатоповерхівками. Тролейбусів у той час на проспекті не було, тож людям, які тут жили, щоб потрапити в район сучасних кварталів 33-го і 40-го, треба було йти пішки або об’їжджати траліком усе місто через центр. З часом життя тут рухалося, з’являлось більше гастрономів, школи, лінії тролейбусів, населення. Напевно, найвідоміша назва проспекту тих часів - Карла Маркса. Саме від неї іноді район, що прилягає до проспекту, називають “карлухою”. У 1991 році дали остаточне ім’я - проспект Відродження (України).
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ І ДО НАСТУПНОЇ ЗУСТРІЧІ!
DZIĘKUJĘ ZA UWAGĘ I DO ZOBACZENIA!
DANKE FÜR EURE AUFMERKSAMKEIT UND WARTE ZU FOLGENDER BEGEGNUNG!
MERCIE DE VORTE ATTENTION ET AVANT ENTREVUE!
GREAT THANKS FOR COMING IN AND WISH TO SEE YOU NEXT TIME!
Copyright old:
1.П.Троневич. Втрачені християнські храми Луцька.
2,3.wolhynia.pl
4.В.Пясецький, Ф.Мандзюк.Вулиці і майдани Луцька.
5.trolley-lutsk.iatp.org.ua
Copyright new:
kotyk.


admin каже,
31.07.08 at 23:30
1
фантом каже,
11.08.08 at 23:12
класно. дуже цікаво. дякую)