07.08.08

Ніч в замку Любарта

Автор:kotyk Розділ: Різні статті, Про місто, Фотогалерея, Неформатний репортаж в 14:25 за Луцьким часом

Урраааааа!!!!! ААаааа……. Єєєєєє!!!!!!!!! Ху-хуууууууууу!!!!!! оооооооооооооаааааааааа……
Захоплені вигуки безмежної радості, невимовна любов до старовічного замку, атмосфера стародавніх часів, відчуття невловимої сводоби від навколишнього буденного дріб’язку - ось вам Ніч у Замку Любарта!

Ніч - це коли лягати спати зранку, це нові знайомства, це незабутні спогади потім на фотках і відео, це пісні про Вітовта, це суперська медовуха за старовинним рецептом, це живий Любарт, який встав із глибокої для нас і до якого можна діткнутися, це всі справи 29 і 30 червня, на які ти забиваєш залізний болт, аби втрапити до величного замку для фантастичної подорожі підземеллями, вежами, галереями, лабіринтами крізь заснулих людей, нічними вулицями та потужною енергією артистів. Все це, любі друзі, дійство у Луцьку!..

Ще тільки виходиш із жовтого богдана, а вже відчуваєш якусь ледь чутну атмосферу незвичайного. Із наближенням до замку ця наче б ілюзія стає реальнішою і все гостріше серед старого бруку, давніх храмів, мальовничих закутків Старого міста відчуваєш святкове напруження і, звісно ж, щастя на обличчях наших міщан, гостей і всіх-усіх, кому пощастило бути на цьому епохальному дійстві!.. Завертаючи за ріг Братковського край костелу, символічно помічаєш живописні хмари над величною вежею - все, відчуття реальності втрачено, наколо лише казка. Хоча на годиннику лише завернуло на дев’яту, а паломництво до замку вже йде повним ходом. І я хочу запевнити - в ці хвилини майдан дякує нам за своє наповнення, наче він знову переживає часи своєї молодості, коли справжні князі збирали люд перед замком… Незліченні посмішки, вітання, фотоапарати… Здавалося б, де це все поміститься?

Приблизно о 21 шоу почалося! Затанцювали давніх танків, закричав ведучий і до луцької твердині завітав сам Любарт зі своєю делегацією: монахами, катами, ключниками, блазнями, кликуном, гарненьким псом, дружиною… Він, яко головний в замку, перш за все обійшов своє обійстя, аби оглянути все і ознайомити гостей із тим, що можна сьогодні вночі здибати на території - це гончарі, щедрі пасічники, сталем’язі ковалі, повненькі кухарі, броварі, та кого там тільки не було!..

_________Усі гості були закликані до пригощання: “Їжте, пийте на здоров’я!”. Звісно усі могли скуштувати й спізнати різного дива, яке представлялося до уваги людей. Гуляння вже проводилися в різних точках замку - де конкурси й забави, де танці, де Любарт з братією все бігав замком, де сонні люди, які ще досі не пройнялися враженням, куди ж вони насправді втрапили, захоплені вигуки глядачів та учасників, подекуди сльози радості на очах! Було навіть якісь відьми насмілилися потривожити свято, але незворушні лицарі негайно ліквідували загрозу - ось вам оборонці луцького замку!

Поволі_ніч_опускається на гостроверхі шпилі луцьких храмів та веж, а замкова атмосфера розрізує сонні думки і на душі стає ще веселіше. Спати не хочеться - дастьбі! Фільми на екрані, виступи на сцені, прогулянки у фаетонах та містичними плейсами замку, театралізовані дійства - усього сповна, аби тільки встиг усюди побувати! Втративши будь-яке відчуття приземленості, видряпуєшся на стіни, пробираєшся у вежу - вище, вище! Аж враз унизу спалахують вогні святої інквізиції… ой ні, ні, я ж у двадцять першому столітті - це спалахує полум’я вогняного шоу під феєричні акомпанементи салютів на задньому фоні.

Година_вже 1-2 ночі, свято триває! Ці містичні ходулі уночі, мечі, що вилискують на всі усюди, каверзні конструкції акторів - враженню немає меж. Браво! Оплески! А потім неодмінно стаєш шукати того, з ким був - ну де вони всі поділися? Загубитися - раз плюнути, охочих бо прийшло чимало. Нарешті через півгодини цілою делегацією знайд прямуєш до сцени. Мелодійна вкраїнська музика і суперпластична та вишукана українська мова - цього аж ніяк не відібрати на святі, ласкаво просимо, welcome і zapraszamy bardzo!

Виявляється,_порівняно з тим, що було далі, раніше був тільки розігрів. Беларусь: Стари Ольса і Яварина - ось що стало ізюминкою виступів на сцені. Браво білоруси! По-перше, білоруська мова. По-друге, своєрідна музика. По-третє, оригінальна пісня про Вітовта півтисячолітньої давності! По-четверте, прекрасне вогняне шоу. По-п’яте, тераватний заряд енергії, що він передався зі сцени прямісінько на імпровізований танцмайданчик, коли наші міщани, співгромадяни і міжнародні гості взялися в коло та почали кружляти, танцювати, біситися, піднімати куряву, виснажуватися запалом до кінця - незабутні моменти, які додають наснаги цілий рік до наступної Ночі. Іще раз - браво білоруси!

__Світає,_край_неба_палає,_соловейко в старім замку Гайдамаків зустрічає. І тут також без коментарів. Супермузика, суперзаряд, дикі танці!.. Як же не подивитися на весь цей рай із висоти мудрості старої вежі? Витягаєш квиток і мерщій пробираєшся до входу край стіни, очікуючи своєї черги.

Світанок_над_втомленим_від_радості_містом,_туманець на рованецьких полях, ці містичні тіні на стінах замку і три башти, що височіють над незбагненним святом! З’являється трошки відгомін протесту - я не хочу, щоб ранок підіймався над містом, я хочу продовження Ночі!! Гайдамаки закінчують виступ уже за світла і розходяться…. ні, вони повертаються на біс! Оооо, ця божественна ніч триватиме вічно!

Звісно,_свято_продовжувалося,_розігрували_подарунки, виступала ВОДА, дійство на світанку, але ти глянь, навіть якась легенька втома з’явилася і шок, чи то пак, просто відчуття заціпеніння після сильного позитивного напруження, коли нічого не можеш вимовити, лише йдеш замріяно ранковими вулицями міста, повертаючись із замку додому о 7, сонний та щасливий…