06.10.08

ІСТОРІЯ РІДНОГО МІСТА. ОПИС У СВІТЛИНАХ. ЧАСТИНА 12

Автор:kotyk Розділ: Про місто, Фотогалерея в 15:34 за Луцьким часом

Сюди

ДЯКУЮ, ЩО ДИВИТЕСЬ!

1.Тут у XVIII ст. на перехресті поштових доріг утворили Марсове поле. Край нього знаходилися військові казарми. Згодом це місце вже називається Парадною площею і тут проводять огляд військ. Міська забудова невпинно насувається вверх по сучасній Лесі і вже до середини наступного століття перші будинки з’являються на Парадній. Казарми перенесли на північ. Невдовзі на цьому місці влаштували ярмарок, який перенесли з уже відомої вам П’ятницької гірки. У святкові дні на Парадній, як і тепер, проводилися масові гуляння з приїжджими артистами, атракціонами та різнимим виставками. Проведення ярмарків на парадному майдані викликає протести. Тож згодом ярмарок переносять туди, де зараз школа №8 і починають збирати кошти для утворення на майдані бульвару. Трошки раніше паралельно з цими подіями у 1870-х роках край Шосової закладають перший міський публічний сад з естрадою та літнім театром.

Сад_від_Шосейної простягався аж до Глушця (тепер тут вулиця з такою ж назвою (див.частину 7)). Однак деякі події, зокрема побудова Іверської каплички (частина 11), зменшували територію саду, а згодом він взагалі загнувся. Тому на звільненому від міських торгів Парадному майдані почали влаштовувати у 1907 році ще один міський публічний сад. Була створена спеціальна комісія для обдумування конструктивних елементів майбутнього парку. Уже через три роки по периметру майдан було засаджено деревцями, а в середині утворили іменні саджанці із рідкісними породами дерев. Лучани самі купували саджанці та доглядали їх.

Тут знову почали проводити гуляння на свята. У 1925 році парк отримав нове народження, тут посипали доріжки, зробили квітники та центральну клумбу, а перед входом в парк влаштували майдан, який зображено на цій фотографії. Це - майдан Габріеля Нарутовича, першого президента Посполитої. На місці цума стояв пам’ятник Пілсудському (чатина 1), а згодом Сталін сидів, обнявшись із якимось чуваком. У 70-х будують театр і майдан вже називається Театральним. На сьогодні вже є проекти щодо реконструкції майдану в найближчому майбутньому. Яке прекрасне місто з багатющим спадком! Тільки на самій історії формування вулиць та майданів можна зробити монографію!

____________________________________________________

2.Мости - комунікаційні та оборонні споруди міста. За всю історію в Лу було два підйомні мости. Один перед В’їзною вежою замку Любарта, а інший перед Воротньою брамою Окольного замку - це там, де стоїть будинок Лесі біля костелу. Всередині міста було ще кілька звичайних мостів. А найзначнішими мостами, що з’єднували Луцьк зі світом, були Великий міст, міст на Гнідаву та понад Глушцем біля братського монастиря. Згодом на зламі XVII-XVIII століть був побудований Красненський, який тут зображено. Раніше до побудови до села Красного людей перевозили човнами, тож перевізники - одна з найдавніших та найпритаманніших луцьких професій. Човни передавалися у спадок. Смугасте рядно на сидіннях означало пасажирський човен, а велика ширина самого човна - вантажний. Перевізники також мали багато роботи під час повеней, коли замість коней вулицями котилися човни. На старих гравюрах, акварелях та фотографіях Луцька любили зображувати перевізників з довгим жезлом у руках на човні. Чим ближче до нашого часу, тим мостів та мостиків, кладок збільшувалося. Майже кожна вулиця, яка простягалася за межі міста, мала в собі міст. Зараз в Лу знаходиться майже 30 мостів(!), із яких 4 великі. Тож Луцьк - мостове місто (як гарно звучить!). Документ наголошує на великій повені у 1845 році. Рівень води перевершив висоту мостів і затопив місто. Красненський міст було дуже пошкоджено великим шматом льоду з уламками вітряків та інших дерев’яних будівель. Згодом його відбудували. Уже в радянський період дерев’яні шати Красненського мосту почали замінювати на залізобетон. Спочатку він був удвічі вужчий, аніж зараз. Згодом його розширили. До речі, і досі під цим мостом можна знайти дерев’яні балки старого мосту, їх добре видно над водою, варто лише туди пройтися. Яке прекрасне місто з багатющим спадком! Лише про самі мости можна написати цілу ілюстровану монографію!

_____________________________________________________

3.Зображення навколозамкового простору часів Йозефа Швейка - окупації Луцька австрійськими військами - часів Першої світової. Старий вигляд - картина австрійського художника Леймана, 1916.

В радянські часи на місці змальованого мостика насипали дамбу, але по іншу її сторону проти річки і досі навесні можна надибати болото… Яке прекрасне місто з багатющим спадком! Лише про замок написано десятки монографій! І нема тому краю, бо більшість документів з його архіву ще не прочитані… За роботу!

_______________________________________________________

4.Костел та монастир домініканців. Акварель Яна Конопацького, 1878 рік. Домініканці - католицький чернечий орден, заснований у 1215 році в Тулузі (Франція) іспанським монахом Домініком. Саме цей орден завідував інквізицією. Найдавніший католицький орден в Луцьку. У 1390 році король Ягайло подарував домініканцям село Городницю з пасовищами та лісами, а пізніше Вітовт ще одне село та млин зі ставом. Тоді ж був збудований костел Успіння Діви Марії та монастир край нього. Згадка про домініканців зустрічається в описі подій Луцької війни та з’їзду монархів. Пізніше після побудови Великого Луцького моста (частина 9) вони утримували одну з його городней, у зв’язку з чим брали там податок. Впродовж XVI століття при костелі, зведеному у стилі бароко, діяла початкова латинська школа.

У 1598 році сюди з Риму була перевезена Чудотворна ікона. Під час національно-визвольної війни під проводом козаків костел зазнає руйнування. Згодом він згоряє. На кінець XVII ст. він відбудовується, а вже в наступному столітті комплекс із монастиря, костелу, школи, бібліотеки знову діє. У 1787 році тут була відкрита друкарня. В цьому часі домініканці починають будувати новий монастир поряд старого, а в 1791 році - костел. Саме вони тут зображені. УВАГА! Якщо комусь цікаво - можна піти на вулицю Драгоманова і там уздріти здоровенний шмат старого (часів Ягайла з Вітовтом) комплексу з бійницями. Окрасою нового храму, який завершив поставатись у 1819 році, була висока башта з годинниками. Це видно на старій фотографії. Навколо годинників літають пташки… Відома велика пожежа Лу 1845 року спалює комплекс. І вже через два роки російська влада видає постанову про закриття домініканського монастиря. Руїни старого комплексу розібрали на будматеріал. Так він був втрачений навіки. Все, що залишилося - монастир нового комплексу та старий шмат з бійницями, що добре видніється з вул. Драгоманова. Тепер в колишньому монастирі духовна семінарія.
До речі, новий комплекс будувався на місці, де колись стояла церква Святої Трійці, зведена, як припускають, в ХІІІ ст. Це один з найбільших православних храмів Луцька. Неподалік проходила вулиця Троїцька. Вона і досі там проходить:) . В княжі часи в тому районі розміщувалася також Троїцька башта з в’їзними воротами. Вежа була включена в одне з кількох оборонних кілець, що розкинулися по древньому Луцьку… Яке перкрасне місто з багатющим спадком! Лише про саму діяльність католицьких орденів можна написати цілу монографію!

_____________________________________________________

5.Проспект Молоді. Сучасна забудова з’явилася наприкінці 70х. Назва тоді була - проспект Климента Ворошилова. З одного боку - гуртожитки, які зводилися для працівників меланжевого комбінату, а справа - досить оригінальна споруда: комплекс будинків у вигляді сот.

А_біля_колишнього кінотеатру стоїть літак. Є немало людей, які пам’ятають про його привезення. Розкажіть! На початку буремних 90х проспект перейменували на Молоді.

Недалеко від цього місця в арці на стіні я знайшов такий напис.

___________________________________________________________

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ І ДО НАСТУПНОЇ ЗУСТРІЧІ!
DZIĘKUJĘ ZA UWAGĘ I DO ZOBACZENIA!
DANKE FÜR EURE AUFMERKSAMKEIT UND WARTE ZU FOLGENDER BEGEGNUNG!
MERCIE DE VORTE ATTENTION ET AVANT ENTREVUE!
GREAT THANKS FOR COMING IN AND WISH TO SEE YOU NEXT TIME!

Copyright old:
1a.art.lutsk.ua
1b.dominic.ua
2,4a.kresy.pl
4b.wolhynia.pl. Витяг документу із книги “Луцьку 900 років”.
5a. ???
5b.GoogleEarth
5c.Невідомий автор

Copyright new:
1-5.kotyk.

а) відгуки тут.
б) Для обговорення електронного путівника сюди: http://lutsk.dzyga.biz/forum/viewforum.php?f=14&sid=0bafd72b6d63119922c3fef068d5efe7
в)качати його тут.
г) хто має (знає, де взяти; може дати, …) старі фотки Луцька в паперовому вигляді?
д) заглядайте до раніших частин!