05.12.08

Це таки трапилося! - Виступ ДДТ в Луцьку

Автор:romuald Розділ: Цікаві події, Музика, Неформатний репортаж в 23:41 за Луцьким часом

3-го травня 2008 року в Луцьк приїхали вони. Живі легенди російського року, монстри, динозаври, аксакали і просто справжні улюбленці вже кількох поколінь. Вони - ДДТ.
При всьому своєму дефіциті часу, не написати про це хоч пару рядочків було б майже злочином проти неформату :) Отже, переборовши лінь і втому, спробую якось відтворити події і свої враження.
Власне, ДДТ приїжджали не просто так, та і не лише ДДТ були на сцені в той день. Але для мене це все лишилося поза кадром. В цей день я пішов ЛИШЕ на ДДТ, з метою набратися тієї шаленої енергетики, яка випромінюється під час їх концертів. Позитивний досвід вбирання такої енергетики вже був 2,5 роки назад в Києві, на ювілейному сольному виступі. Ті враження досі лишаються незабутніми і неповторними…
Отже, Луцьк зустрів Юру Шевчука і Ко дощем. Цілком логічно, що і Шевчук вирішив зустріти Луцьк «Дождем»: «Дождь, звонкой пеленой наполнил небо майский дождь…»… Почувши перші звуки, було прийняте рішення переміщатися поближче до сцени, щоб вхопити більший шмат нестримної енергії, яку вже почала роздавати жива легенда.
ДДТ привезли в Луцьк досить різноманітну програму і досить тривалу як для таких «общакових» концертів. Причому, програму, яку зовсім не намагалися максимально прилизати під слухача, а таку, яку вважали за потрібну. Тому далі зазвучали пісні з альбому «Пропавший без вести», який як би підкреслив лінію під 25-літньою історією групи. «В бой» - послухавши деякі уривки цієї пісні, можна було вирішити, що на сцені не ДДТ, а якісь справжні західні хардрокові монстри. Мабуть, в тих, хто знайомий з творчістю групи лише по «Что такое осень», це викликало чимале здивування. Шалений важкий драйв, дикі танці Шевчука, його ж «соло» на барабанах – це все не могло не захоплювати!
Варто відзначити, що хлопці грали пісні в «повному» форматі, а не так як на всіляких «радіво» їх намагаються втиснути в стандартні 3 хвилини, тобто, якщо в пісні має бути гітарне соло десь так на хвилин 5, то воно і було, завдяки чому всі пісні виглядали закінчено і довершено. Крім гітарних соляків, часом любила «повипендрюватися» і труба, що вносило додаткову приємну нотку в загальне позитивне враження.
Виступ був побудований так, що драйвові пісні змінювалися повільними, глядач-слухач мав змогу відпочити і за кілька хвилин знову поринути в енергетичну атмосферу.
Ось, для прикладу, кілька пісень, якими нас порадували: «Пропавший без вести», «Любовь», «Летели облака», «Ветер», «Просвистела»… Коротше, пісні з багатьох альбомів, змішані в досить смачний коктейль. Програма нагадала мені саме той, «київський» концерт, дещо в урізаному варіанті.
Особливим інгредієнтом була «Попса», яку в принципі чули досить небагато людей, крім тих, що активно цікавляться творчістю групи. Якщо під інші пісні на відео екранах картинка зі сцени змінювалася якимось відеорядом, який не дуже запам’ятовувався, то цю яскраву картинку важко було б забути, адже на ній були присутніми значна кількість наших справжніх «звьозд» - типу Кіркорова, Сердючки і Ко, імена яких не хочеться згадувати в вихованому і чемному товаристві, яким безперечно є читачі ЛН :) Так от, зміна в кадрі цих різновидностей «поющіх трусов» супроводжувалася запальним: «Попса! Розовая дрянь от рогов до хвоста!», яке було сприйнято з неймовірним ажіотажем серед луцької публіки. Так що, любі друзі, послухайтеся досвідченого дядечка Юру, і не слухайте таку псевдомузику, а тим більше, не займайтесь нею бо: «попытка выбраться оттуда кончится прыжком в окно»….
Всі пісні супроводжувалися 100%-ю віддачею з боку групи, ніщо не видавало того, що хлопці приїхали в якесь незнайоме для них невелике місто, яке знаходиться взагалі в іншій країні. Про те, що вичворяв п’ятдесятилітній лідер колективу, навіть і не варто говорити, дійсно після такого точно знаєш, що «Рок-н-ролл живий!».
Можна довго писати, але все одно це не передасть і десятої долі тих вражень, які відчуваються безпосередньо на виступі. Варто лише згадати, що багато пісень співалися колективно без будь-якої вказівки зі сцени типу «Гдє же ваши ручкі?». Все це якось так гармонійно поєднувалося з поствеликоднім світлим настроєм, що співи і вітання «Христос Воскрес!» (точніше «Воскресе») сприймалися як щось цілком поєднуване з рок-концертом. Жодної агресії, політичної чи якоїсь агітаційної спрямованості принаймні мною не було помічено.
Все це щастя закінчилося традиційним «Это все», яке в процесі було адаптовано під українське вухо – «Це вже все», що отримало ще одну дозу схвалення і позитиву від публіки.
Незважаючи на скандування публіки «Осень! Осень!» ДДТ, подякувавши, покинули сцену. Трохи шкода, хоча зрозуміло, що для групи ця пісня вже набила оскому, але для міста, в якому вони невідомо чи ще колись побувають, можна було б її виконати, потішивши народ….
Але то все дурниці, основне факт – виступ ДДТ в Луцьку відбувся «на ура», завдяки чому лучани, можливо, вперше за багато років відчули, що таке справжній якісний живий звук, чудово відстроєний і налагоджений, і справжня енергетика живого рок-концерту. Дякуємо, «ДДТ»…

P.S. Перевантаження тексту репортажу словами «енергетика», «енергетичний» тощо є цілеспрямованим і навмисним, бо так воно і було :)

Оцінка неформату: 5+ (детальніше про систему оцінювання незабаром)

(1 голосів, загальний рейтинг: 5)

 Loading ...