04.23.08

ІСТОРІЯ РІДНОГО МІСТА. ОПИС У СВІТЛИНАХ. ЧАСТИНА 9

Автор:kotyk Розділ: Про місто, Фотогалерея в 9:49 за Луцьким часом

http://lutsk.dzyga.biz/images/PhoHistLutsk.pdf

1.Гнідавський міст над Стиром. У XV-XVI століттях через увесь заболочений гнідавський луг (а Гнідава - було село колись) тягнувся 700 метровий дерев’яний міст, названий Великим Луцьким мостом.

Дякую, що дивитесь!

Тягнувся він дещо лівіше в сторону рованецьких полів насипаної через сотні років греблі, де в наш час проходить вулиця Гнідавська. Ремонт цього мосту покладався на князів, панів та шляхту. Стояв на високих дубових палях, які зверху зв’язувалися вінцями дерев’яних колод. Один вінець складав городню. За кожним шляхетським маєтком, тобто селом, Луцького повіту була закріплена своя городня Великого мосту. На ньому брали мостове мито: з кожного купецького воза, іноді з коня, а було, що навіть з кожної ноги! З 1588 року міст занепадає та руйнуєсь… На початку ХХ ст. власник села Гнідави Свистунов фінансує насипання греблі і таким чином у 1910 Гнідаву приєднують до Лу, гребля забудовується, по ній починають курсувати карети. Міст над Стиром з’єднує греблю та Старе місто. В радянські часи дерев’яний міст замінюють залізобетонним.

2.Вулиця Ягеллонська у двадцятих роках. Головна культурна артерія міста. Часи найбільшого розквіту свінгу, капелюхів та фаетонів, які додають особливого шарму всьому ХХ ст. та нашому місту. Першокласні готелі знаходяться тут: Пасаж, Гранд готель, Полонія. Та ресторани: Полонія, Resursa Kresowców. Приїжджі відвідують дві цукерні та молочарню.

Розташовуються пивні заклади, де найпопулярнішими є пива Земана та Шнайдера. Улюбленими місцями луцьких інтелігентів стають книгарні Добжанського і Комарницького на Ягеллонській. На вулиці розташовуються різні клуби, товариства: техніків, лікарів, юристів. Тут постали до життя також кілька спортивних клубів. Чехи, окрім комплексу Прайзлерів, мають свій клуб на цій вулиці. Тут також знаходиться Музей Волинський Товариства краєзнавців.

3.Монастирський будинок Луцького Хрестовоздвиженського братства. Збудований у 1647 році; зберігся до наших днів. Братства - національно-релігійні громадські організації українських і білоруських православних міщан у XVI-XVIII ст. Унікальні осередки, що відіграли значну роль у суспільно-політичному та культурному житті, в боротьбі проти національного і релігійного утисків. Найзначніші українські братства: Київське, Луцьке, Львівське. Луцьке братство юридично сформувалось у 1617 році і згодом одержало привілей від короля Сигізмунда ІІІ. В даному будинку край церкви розміщувалися школа, шпиталь та друкарня. Поряд - монастирські келії. У школі вивчали мови, музику, математику, риторику, філософію, історію, астрономію. З друкарні виходили книжки, які піднімали православний дух серед населення; нерідко релігійні видання були доповнені світськими писаннями. Членами Луцького братства були Петро Могила, гетьман Сагайдачний, Данило Братковський (див. частину 8), Галшка Гулевичівна, мати гатьмана Мазепи та інші. У XVIII ст. внаслідок катольцьких утисків братство занепадає, а братський комплекс переходить до ордену василіан, що їхнім іменем ще довго називалася вулиця Василіанська. У 1871 році відновлюються, зводять кілька капличок та відбудовують свою церкву. За совітів знову занепадють, а вже за Незалежності Луцьке братство остаточно відновлюється і діє досі.

http://lutsk.dzyga.biz/images/PhoHistLutsk.pdf

4.Братська Хрестовоздвиженська церква. Має особливу історико-архітектурну цінність. На цьому місці стояла церква Святого Лазаря, побудована, як припускають, сином Любарта. Внаслідок нападу татар дерев’яна церква згоряє і братство починає зводити нову. Спочатку вона також була з дерева, а вже з 1634 року постає мурованою. Мала оборонні властивості і в об’ємі займала набагато більше місця, ніж зараз.

У 1803 році під час пожежі згоряє і довгий час стоїть руїною. Завалюється склепіння і тріскають стіни. На міському аукціоні церкву продають і починають розбирати. Та указом київського генерал-губернатора остаточну ліквідацію припиняють. Залишається лише вівтарна частина у вигляді каплиці.

Вже в радянські часи добудовують двоповерхове приміщення, чим формується остаточний сьогоднійшній вигляд. Тоді тут зробили планетарій. А в 1990 братство відновляється і церква знову виконує свої духовні функції.

5.Луцька дитяча залізна дорога була відкрита у 1954 році. Близько 10 тисяч піонерів та комсомольців Лу допомагали його будівництву на їхніх “суботниках”. Тоді ж був споруджений будинок головної станції Піонерська. Всього станцій було і є дві: головна із сучасною назвою Росинка та кінцева з колишньою назвою Молодогвардійська, а тепер - Водограй. Довжина шляху 1,5 км. На момент відкриття станція мала два дерев’яних вагони та німецький паровоз заводу Геншель. З часом рухомий склад замінювався і тепер тут є два вагони Pafawag та тепловоз.

http://lutsk.dzyga.biz/images/PhoHistLutsk.pdf

Зустрінемось в ювілейній частині 10!

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ І ДО НАСТУПНОЇ ЗУСТРІЧІ!
DZIĘKUJĘ ZA UWAGĘ I DO ZOBACZENIA!
DANKE FÜR EURE AUFMERKSAMKEIT UND WARTE ZU FOLGENDER BEGEGNUNG!
MERCIE DE VORTE ATTENTION ET AVANT ENTREVUE!
GREAT THANKS FOR COMING IN AND WISH TO SEE YOU NEXT TIME!

Copyright old:
1.Tomasz Wiśniewski.
2.Henryk Poddębski.
3.Ф.Пясецький, В.Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька.
4a,b,c.art.lutsk.ua.
5.dzd-ussr.ru.

Copyright new:
1-5.kotyk.