03.27.08
*** **** ****
Розмита туш і напівголе тіло
Напівпорожня в сутінках кімната,
Що потонула у півтонні диму,
Напівпустого як і цупка вата.
Наполовину кружки я зробила кави,
І з половиною усмішки на обличчі
Я йду робити свої „напів” справи
У незахищене зимове місто.
Де вже вирує настрій напівсвята
Наполовину друзі тягнуть за собою,
А ти ідеш з напів обличчям ката,
Наполовину вбитого юрбою.
І потім половину ночі
Серед шумного наповпу осіб,
Ти відчуватимеш припади півтошноти,
І дежавю примарних голосів.
Вже не врятує навіть пів таблетки,
рецепт не випишуть тобі в аптеці,
ти можеш взяти лише білі тапки
тобі туди, де не зупинить втеча.


kotyk каже,
29.03.08 at 23:04
А ти часом не гот?(не ображайся на запитання)
Fahrenheit32 каже,
29.03.08 at 23:08
Оооой…то не котик казав попереднє запитання,а я.Він просто перед мною заходив сюди ,а я не побачив .
Chana каже,
30.03.08 at 14:04
Ні, я не гот. Я взагалі не відношу себе ні до якої із субкультур,тому що є особливим індивідуумом. А такий настрій, як у вірші буває часто, це просто як кажуть, стан душі….