02.12.08
*Депресивність* та *творчість*
Загальновідомо , що коли в людини депресія і їй наплювати на все і на всіх приходить натхнення. Воно виливається потоком з душі через всі отвори нашого тіла, а ми спішимо підставляти кружки, каністри і відра, щоб бодай жодна капля „геніального ” нектару не пролилась на землю. Сидимо, строчимо божевільні речі, а потім самі в шоці від того, що натворили. Але як зв’язано перше з другим??? Якимись нитками, дротами , канатами? Сумніваюсь. Бо як казав розумний дядько Гете :„Щоб щось створити, треба чимось бути” Значить, ми вже хтось – це підтверджують закарлючки в наших зошитах, різні „погрімушки”, які ми одягаємо на себе в польоті фантазії. А може для того щоб творити потрібно випити якусь таблетку? Раз – глотнув, запив мінеральною водою і … ти вже митець, щось там пишеш, малюєш, співаєш. Ні, так би було несправедливо по відношенню до справжніх талантів)))
Але ж чому саме депресія? Бо просто в щасливому стані людина не дістане записника, що носить на всяк випадок і не почне записувати своє задоволення. Вона буде просто відчувати. Їсти руками важке від радості повітря, яке буде готова подарувати всім і всюди. Бо коли добре, не можна виливати на папір те, що відчуває серце і палити в разі необхідності. Це було б по-дурному. Треба просто відчувати!!!
Але депресія не така вже й гидка штука. Це хороший спосіб відпочити від своїх інколи надокучливих друзів , повикидати з голови зайву інформацію і просто добре подумати. От тоді й починаємо ми щось творити, але насправді натхнення тоді не приходить. Його можна завжди відшукати в своєму серці, якби лише по частіше туди заглядати. Бо воно – це наші мрії, бажання, надії, сподівання, просто декороване у якомусь вигляді . Творити можуть всі . Головне – зроби перший крок і….. полети!!!
(2 голосів, загальний рейтинг: 5)
Loading ...
Loading ...
kotyk каже,
13.02.08 at 15:08
Я би не схильний був розділяти на справжніх талантів і нє за способом активації їх творчості. Головне - результат. І нехай він залежить від таблеток, збочень, любові чи чогось невідомого, але він ІСНУЄ, хоча тут є одна цікава штука. Тут би краще було придивитися на сам той результат, який стосунок до нього має автор. Я схильний розглядати все ж актуалізацію і кінцевий результат у дуалізмі. Не можемо говорити про сильну екзальтованість своєю роботою людини, яка підбурюється зовнішнім спонукальним чинником (”треба, бо…”), але вимагаємо визання такого навіть в того, чиї результати можуть зовні і не проявлятися в традиційних формах, але якщо спостерігаємо тут с_а_м_о_а_к_т_у_а_л_і_з_а_ц_і_ю. Кожному від народження властивий певний потенціал творчості, але її геніальність проявляється саме поряд із цим явищем як найбільш глибинним механізмом розкриття того потенціалу. І це є результат, прихований чи ні. І за чистоту того результату якраз може говорити щасливий стан творця. Розглядаючи депресивність як джерело не можна не вказати на її сублімаційний характрер. В цьому разі це буде звичайний нормальний процес (назріла проблема - знаходиться вихід: чи впадання у хворобливий стан чи творчість через сублімацію) і не можна говорити тоді про самоактуалізованість цієї людини. Хоча з іншого боку, наяність постійної схильності до тих штучних джерел може вказати на приховану причетність до “творчості від народження”. А в щасливому стані творчість проявляється не як психічний вихід проблеми, а як внутрішньо властива річ, річ справжня і непохитна. Головне тут - робиш перший крок і летиш…
romuald каже,
14.02.08 at 22:28
ти своїм коментом загрузив всіх інших і вони втратили дар мови…
kotyk каже,
14.02.08 at 22:30
…
-O$A- каже,
15.02.08 at 21:30
Класна стаття! Супер!
І коментар заставляє задуматись :-)
Від себе напишу таке: здатність і навіть бажання творити головним чином залежать від мотивації та бажання самовираження людини. Депресія може сприяти самовираженню, та може і робити навпаки.
Коротше, коли сильно хочеш щось зробити, відчуваєш у цьому потребу - до одного місця чи є в тебе депресія, чи ні. Ти ідеш до ПЕРЕМОГИ і все тут!:-)
Chana каже,
15.02.08 at 23:13
Звичайно:)
Meh каже,
16.02.08 at 13:46
Короткотривала осіння чи зимова депресія - звичайне явище, з яким треба боротись. А коли депресія затягується - це вже ознаки серйозної хвороби. Тоді варто задуматись, чому це виникає і що воно може принести.