12.22.07
Я їду додому..
Коли я зрозуміла, що люблю це місто, що не можу вже без цих вулиць і настроїв, метро і велелюду, що я теж його частина. я про Київ.
Тепер додому можу їздити нечасто, лиш за потреби знову побачити рідних і друзів, на дні народження бабусь, хоча інколи до нього тягне так, що терпець уривається, до болю. Ці міста – Луцьк і Київ – мої два паралельні світи. У вас ніколи не було враження, що Луцьк не відпускає? він якось по-садистьськи залазить у нутрощі, коли час сідати в маршрутку чи потяг, щоб їхати у інше теперішнє життя, він дістає зсередини давно забуті спогади, ятрить рани, його не хочеться покидати, не можеться їхати. Люблю Луцьк по-страшному віддано. Можливо він не прощає зрадників, за це мстить коловоротами у душі і розрядом у серце. Але варто лише вийти на столичному вокзалі – і все минається, речі набувають свого змісту, зникає араціональний біль і з»являється раціональна любов. На відстані. На відстані його любити легше, незалежніше якось. Як родича.
А сьогодні у мене від самого рана радість, передочікування свята. Я їду додому. Щоб вдихнути цей запах дитинства, щоб вийти біля Лучеська, щоб проїхатися нічними рідними вибоїнами, щоб знову дратуватися через неремонтовані дороги, щоб 2 вихідні – концентровано і на друзів. Часу катастрофічно не вистачає.
Коли я повертаюсь – моє рідне місто краде моє серце.


(6 голосів, загальний рейтинг: 3.33)
kotyk каже,
22.12.07 at 22:26
…
Руслан каже,
23.12.07 at 3:34
а я з понеділка планую … у відрядження в луцьк і буду жити в ураїні (готелі). подивлюсь на рідне місто як відрядний.
а ще одна новина, я, мабуть переїду на кілька років у москву. не точно, правда, поки, але мабуть доведеться попрацювати з москалями. тільки з києвом розібрався і на, друга столиця :) кайф
але, у мене є відпустка два тижні різдвяних свят. буду у луцьку. майдан, корона, версаль, метро, трьошка (є така ?) і тд, айм камін :)
ностальгія, бля
Voron каже,
23.12.07 at 16:51
класно написано.
dosiaGuru каже,
25.12.07 at 20:33
о, яка актуальна стаття! щойно владнав все на роботі і теж їду в луцьк на різдвяно-новорічні канікули.аж на тиждень! і це після 4ох місячної перерви! забув як це!
iryna каже,
29.12.07 at 23:41
Vypadkovo zajsla na vas sajt, procytala pro nostaljhiju i znov zhadala ridnyj Lucjk, vostanne huljala joho zelenymy vulycjamy cjoho lita, sce j vstyhla vdostalj nasolodytysj Svitjazem. Nostaljhija - duze hnitjuce pocuttja koly ljudyna znachodytjsa daleko na cuzyni i de nemaje rjativnoji marsrutky jaku mozna zupynyty de zavhodno…Z nostaljhijeju borjusj tak: na protjazi tysjaci kilometriv prosluchaju BB ta insu chorosu muzyku - i ja vze v ridnomu Lucjku.I nijaki hnusni mytnyky i pjani zemljaky ne zmozutj zipsuvaty tu kozen raz nezabutnju radistj, koly napivzihnutymy stupaju na vokzalnyj asfaljt i koly bacu oci mojeji mamy…Nostaljhicno- novoricnyj pryvit usim lucanam - emigrantam i neemigrantam.
romuald каже,
31.12.07 at 9:08
А не хочеш написати звідки ти? Ми збираємо лучан з усіх куточків світу на сайті, тому це нам цікаво :)
leonid каже,
08.01.08 at 14:59
Цікаву продовжено імігрантську тему, особливо для волинських киян. Цікаво любити два міста, дійсно цікаво. От я, особисто, так сміливо можу сказати - мені і Луцьк рідний і Київ не чужий. Це так, як цікаво зустрічати давніх друзів, їхати від них та повертатись до них знову. Ці солодкі миті наближення до Луцька, знаки Луцьк 66 за Рівним і 30 км. на “Волинь вітає вас”. Так само приємно зараз час від часу повертатись в Київ, зустрічати там друзів, заходити в знайомі і затишні заклади. Життє - це рух, і в цьому русі потрібно закохуватись у все прекрасне.
Віка каже,
10.01.08 at 22:26
Колись і в мене була думка написати про 2 паралельні світи - Киів і Луцьк. Але не було де відштампувати свої думки.
Христя каже,
27.01.08 at 19:04
Привіт
Дуже сподобалась розповідь.
Я сама з Луька а зараз живу в Канаді (Торонто).
romuald каже,
27.01.08 at 21:59
О, давай запишемо тебе в перелік луцьких емігрантів!
Христя каже,
29.01.08 at 1:43
записуйте!)
romuald каже,
29.01.08 at 21:21
http://lutsk.dzyga.biz/luchani-v-ekzili-emigranti-lutska/ - тут перелік емігрантів, напиши щось в такому стилі про себе на адресу admin@lutsk.dzyga.biz
Lena каже,
12.04.08 at 20:32
Planuvalos - lywe na rik. Dumalos - skoriwe b uze z tisnyx vulycok provincijnoho mista u nezvidane daleke… Rik roztjahnuvsja na wist’ z oblikovymy - “odyn raz u rik na rizdvo postukaty u ridni dveri”.Pereplelysja dorohy i dumky, cuzynka - vdoma,i tut -cuzynka z ocyma povnymy smutku za ridnymy-dalekymy provincijnymy mrijamy.
p.s.Harno napysano, niby moimy dumkamy podilylysja.