07.20.06

За Холмом України не видно

Автор:admin Розділ: Подорожі в 23:02 за Луцьким часом

Слово «холм» майже однаково звучить трьома мовами – українською, польською, німецькою. Тож численним володарям і завойовникам давньої української етнічної території Забужжя (Холмщини) доводилось міняти у назві столиці краю ли�?е другу, голосну літеру. «Холм» - так назвав свою нову столицю у 30-х роках 13 століття Данило Галицький. На «Хелм» перейменували цей населений пункт поляки, які панували тут з кінця 14 століття до кінця 18 століття. Пізні�?е їх змінили німецькомовні австрійці, які назвали місто «Хьолмом». За майже 800 років власної літописної історії давне українське місто Холм стало територією співіснування і взаємодії багатьох культур, релігій, народів, пережило численні війни і повстання, було у різні часи духовним центром православ’я, греко-католицизму, католицизму, юдаїзму. Вре�?ті-ре�?т Холмщина внаслідок політичних домовленостей увій�?ла до складу Польщі. Двічі, під час російської окупації у 1 Світову війну та після завер�?ення 2 Світової війни, звідси насильно виселяли на східний берег Західного Бугу, у північну і західну Польщу, в Середню Азію десятки тисяч українців. Тож зараз, після історичних буревіїв, це за складом населення практично стовідсотково польський регіон. Проте для українців Холмщина назавжди зали�?иться історичною українською землею, пов’язаною з Великою Україною історично, духовно, політично. Адже це місто заснував Данило Галицький, один з найвидатні�?их українських державних діячів. Тут протягом багатьох століть зберігалась одна зі святинь українського православ’я і греко-католицизму – ікона Холмської Божої Матері, яка давні�?а за сам Холм і походить з Візантії. Наре�?ті у цьому місті народився найвизначні�?ий український історик і пер�?ий президент України Михайло Гру�?евський.

«Тютюново-спиртовий» кордон

Якщо ви, як автор цієї статті і його друзі, матимете бажання на один день з’їздити на екскурсію до Холму і у вас немає власного транспорту, наполегливо радимо – не користуйтесь рейсовим автобусом «Ковель-Люблін». Бо відстань між Ковелем і Холмом, яка становить 80 кілометрів , ви можете подолати у кращому випадку за чотири-�?ість годин, а у гір�?ому не доїхати взагалі до місця призначення. Річ у тім, що біль�?ості пасажирів згаданого рейсу потрібно давно присвоїти звання кому «Заслужений контрабандист України», а кому і «Народний контрабандист України». Для тих, хто ще не зрозумів, нагадуємо, що так звана «норма» на 1 людину при перетинанні кордону з Євросоюзом становить 1 літр горілки і 1 блок сигарет. На�?і алкогольні і тютюнові вироби вдвічі де�?ев�?і і значно якісні�?і за польські аналоги, тож користуються значним попитом у поляків. Однак заробіток за одну поїздку у 10 доларів (5 доларів за літр горілки і стільки ж за блок сигарет) мало кого привабить, от українські «народні умільці» і переробляють старезні «Ікаруси» на такі собі «спирто-тютюновози», вла�?товуючи безліч хитромудрих схованок. У разі виявлення контрабанди польські митники конфісковують товар і повертають автобус назад в Україну. Проте цей ризикований бізнес все одно не припиняється, адже він є джерелом існування для тисяч як українців, так і поляків.

Втім, не засмучуйтесь. На ковельському автовокзалі до ва�?их послуг таксі на будь-якій смак – від «Жигулів» до «Мерседесів». 25 гривень з людини до Холма, 50 гривень – до Любліна плюс «норма» горілки і цигарок на кожну особу і ви за півтори-дві години опинитесь у Холмі.

Перетнув�?и кордон, 20 кілометрів їдемо типовим Поліссям. Навколо поля, ліси, невеличкі хуторці. Якби не євровікна у сільських будинках та незвично рівна дорога з розміткою, то можна було б подумати, що з України ми не виїжджали. На під’їзді до міста у вічі кидається велетенська споруда цементного заводу. «Космодромом» називає це місце на�? водій і пояснює, що вночі, освітлена прожекторами, споруда заводу нагадує ракету, що готується злетіти у Всесвіт.

Холм підземний і наземний

Минаємо вказівник «Chelm» і зліва вдалині зауважуємо високий пагорб, порослий деревами. Над верхівками дерев підносяться білі стіни собору. Це і є те підвищення, на якому виникло місто і від якого воно отримало назву. За десять хвилин ми у центрі Холма, на�?у екскурсію починаємо від будинку магістрату. Вулички Старого Холма дуже подібні на історичні частини Луцька чи Львова, проте тут значно чисті�?е, набагато біль�?е смітників і різноманітних інформаційних вказівників для туристів. Відвідуємо розта�?овані в Холмі (а точні�?е під ним) єдині в Європі крейдяні підземелля. Жителі міста протягом багатьох століть видобували крейду як для власних потреб, так і на експорт, довгий час Холм був своєрідною «крейдовою столицею». Проте у 19 столітті великі підземелля стали загрожувати існуванню самого населеного пункту, який міг просто провалитися під землю. Тож за рі�?енням міської влади видобуток крейди був припинений. А у минулому столітті в підземні лабіринти стали водити екскурсії. Загальна довжина підземель – 15 кілометрів , для туристів доступні 2 кілометри підземної траси. Тривалість екскурсії 50 хвилин, вартість – 9 польських злотих. Під час підземної подорожі помічаю ґрунтовний підхід до туристичної справи у Польщі. Все екскурсійне підземелля освітлене спеціальними ліхтарями, які розта�?овані у ні�?ах збоку, тут багато тематичних експозицій (про геологічну історію краю, про добувачів крейди, про знахідки зброї, прикрас тощо). Є навіть виставка паперових рибок, зроблених дітьми, яка ілюструє давнє море, що колись було на місці Холмщини. Вам також запропонують театралізовану виставу зі спецефектами - поява привида підземель – Духа Белюха.

Підняв�?ись на поверхню відвідуємо центральний майдан міста – Плац Лучковського. Його оточують старі дво-триповерхові будинки, сама площа викладена акуратною бруківкою, посередині – макет давньої міської криниці і відновлений фундамент старої міської рату�?і. Від площі вулиця Любельська поступово іде вгору і виводить нас на великий пагорб, на якому розта�?ований міській парк. Це Холмська гірка, найдавні�?а частина міста, саме тут Данило Галицький у 13 столітті заклав Холм і побудував свій замок-резиденцію. В дальній частині парку розміщується великий білий собор народження Діви Марії, побудований у 18 столітті у пізньобароковому стилі. До цього на місті собору була церква Богородиці, де правили православні, а пізні�?е греко-католицькі єпископи. Саме тут зберігалась довгий час ікона Холмської Божої матері. На соборі висить величезний плакат нового Папи римського Бенедикта. З відчинених дверей храму лине голос проповідуючого, час від часу чути органну музику – відбувається недільне богослужіння. Все навколо заставлено десятками автомобілів, біля входу і всередині собору багато прихожан. Минув�?и храм, оглядаємо розта�?ований за ним палац греко-католицьких єпископів, збудований на початку 18 століття, потім піднімаємось на найвищу частину Хомської гірки. У туристичних путівниках написано, що звідси відкривається чудовий вид на місто, проте високі ка�?тани затуляють нам огляд. Спустив�?ись з пагорба вулицями старого Холма прямуємо на вулицю Сенкевича. Тут, у непримітному двоповерховому будинку, де зараз

Будинок Гру�?евського

розта�?овано приміщення по�?ти, народився найвідомі�?ий український історик Михайло Гру�?евський. Про це сповіщає табличка на польській і українських мовах, вбудована у стіну. Від будинку Гру�?евського вулицею Коперніка підіймаємося до центрального майдану міста. Дорогою оглядаємо православну церкву Івана Богослова і розта�?овану в двохстах метрах від неї стару єврейську синагогу. Дійсно, Холм місто багатьох релігій і культур.

Настає час обіду. В піцерії «Козак» нас приємно здивували ціни, які виявилися навіть дещо нижчими від луцьких. Велика піца тут ко�?тує приблизно 15 гривень, а півлітровий келих доброго пива -5-6 гривень.

Замість епілогу

Ввечері покидаємо Холм і повертаємось додому. По дорозі водій зізнається нам, що за 5 років поїздок у Польщу ми у нього пер�?і справжні туристи, а не «спиртовики» чи заробітчани. І радісно, і сумно водночас. Адже доки пересічний українець у поляків асоціюватиметься з образом контрабандиста чи низькооплачуваної робочої сили, нам годі розраховувати на поважне ставлення до себе з боку найближчих західних сусідів. Тому саме від нас, від на�?их досягнень культури, економіки, політики залежить, чи стане Західний Буг новим «берлінським муром» між Євросоюзом і його злодійкувато-бідною сусідкою, чи територія Холмщини і Волині, як і майже 800 років тому, буде регіоном співіснування і взаємозбагачення культур двох народів.

Сергій Григоренко

(0 голосів, загальний рейтинг: 0)

 Loading ...